Пелліонія підкреслить красу навколишніх квітів та інтер’єру
Кожен садівник, незалежно від стажу та досвіду знає, що для додання саду враження завершеності та формування повноцінного зовнішнього вигляду, важливо приділяти час не тільки вирощування квітів та інших яскравих, відповідальних за барвистість і колірну складову рослин, не слід також забувати і про зелених рослинах, які виконують роль колірного фону. Одним з найпопулярніших садових рослин заднього плану є пеллиония. Це багаторічна рослина сімейства кропив’яних на відміну від своєї грізної одноплемінниці абсолютно нешкідливо і притому здатне тонко підкреслити красу навколишніх його квітів своїми великими, фактурою схожими на кавунову кірку листям.
Одним з головних достоїнств пеллионии є простота вирощування і невибагливість рослини в побуті – знай, поливай частіше так стеж, щоб не замерзла в зимові холоди і не зварилася в спеку. Процес розведення пеллионии починається з пошуку садивного матеріалу – саджанця, в якості якого зазвичай виступає держак, відщипнутий з верхньої частини рослини. У процесі придбання живця на садівничому ринку або в квітковому магазині слід звернути увагу на наступне – довжина держака повинна бути не менше 10 сантиметрів, також на ньому повинні рости не менше двох пар листків. Незважаючи на те, що з насіння виростити пеллионию також можливо, практичного сенсу в цьому немає – у продажу вони зустрічаються значно рідше, ніж живці, і сам процес значно довше і складніше.
Садити пеллионию слід у вологу пухку землю, бажано містить у собі частини торфу, перегною або піску, на початку весни, щоб рослина до періоду зимового спокою встиг прижитися і пустити коріння. Для більш швидкого вкорінення пеллионии в ґрунті можна перед посадкою провести процедуру замочування паростка – на кілька днів помістити держак в саморобний гидроинкубатор – обрізок пластикової пляшки або високий стакан накривається картоном, в якому прорізається отвір для черешка.
Догляд за пеллионией
Важливих умов, що визначають, наскільки успішно буде рости пеллиония, всього три – вологість, температура і освітленість. Пеллиония – рослина вологолюбна, тому поливати його потрібно часто – влітку, коли цей декоративний родич кропиви вступає в період активного росту, грунт повинен бути вологим постійно – як тільки верхній шар грунту висох, рослину необхідно відразу ж полити. Також в якості доповнення до рясного поливу можна рекомендувати обприскування рослини водою – структура листя пеллионии така, що при відсутності регулярного чищення вони з легкістю перетворюються на своєрідний магніт для пилу.
Слід зазначити, що пеллиония не любить прямих сонячних променів, з-за чого їй строго протипоказано розміщення на підвіконнях і в різних кашпо, що висять біля вікон. Оптимальним є установка ємностей з пеллионией в темних кутках тераріумів або оранжерей, якщо ж рослина вирощується в горщиках, розташованих в житлових приміщеннях, необхідно як можна далі видалити пеллионию від вікон та опалювальних приладів. Головний підступ у здавалося б нескладному процесі розведення пеллионии – необхідність підтримувати оптимальний для неї температурний режим. Найкраще рослина почуває себе при температурі від 12 до 17 градусів тепла. Відстежити стан пеллионии можна за її листям – якщо вони згортаються в трубочку – значить, рослині жарко і його слід перемістити в більш прохолодне місце; якщо вони жовтіють і обпадають, слід збільшити інтенсивність поливу; почорнілі ж листя означають, що рослина мерзне і потребує більш високій температурі навколишнього повітря.
Будучи чудовим фоновим рослиною, пеллиония тим не менш цвіте. Щороку в серпні рослина покривається невеликими мітелками з квіток, у жовтні квіти закриваються і трохи пізніше бутони в’януть і обпадають. Найчастіше, відтінок квітів варіюється від темно-зеленого, практично неотличимого від листя, до біло-жовтого кольору. Особливо ж красиві квіти сорту Пеллиония Давно – грона маленьких червоних квітів дуже гарні на тлі оксамитових кавунових листя.
Шкідники
Головним ворогом пеллионии серед шкідників є попелиця – для ефективної боротьби з нею рекомендується застосовувати цілий комплекс заходів. Непогано показує себе поєднання профілактичних заходів – своєчасна прибирання засохлих листя і висадка по сусідству з пеллионией запашної герані і заходів, безпосередньо спрямованих на ліквідацію колоній попелиці, таких як періодична промивка рослин під душем, обприскування їх відваром цибулі, часнику, цитрусових або тютюну. Також непоганими засобами боротьби з попелиць є пестициди.